Мистецтво передавати традиції з покоління в покоління

Деякі форми мистецтва настільки унікальні та вишукані, що не лише не зникають із плином століть, а навпаки, процвітають.

Складна техніка гравірування скла Едо-Кіріко є одним із накращих тому підтверджень. Майстри пишаються тим, що нині практикують це цінне 200-річне ремесло. Тим не менш, вони все-таки є ремісниками сучасними, тому не називають свою роботу строго традиційною.

"Традиція ― це дійсно містке слово, що має різні значення, ― пояснює Йоширо Кобаяши, майстер Едо-Кіріко у третьому поколінні. ― До неї не примушують, її не носять за плечима. На мою думку, вона народжується з повсякденної людської діяльності та виникає органічно з повторення цієї навички... Це те, що все пов'язує".

Точне повторення має вирішальне значення для мистецтва Едо-Кіріко, а роки практики та навчання є важливими для будь-якого амбітного майстра. Йоширо Кобаяши, як і багато інших його колег, почав навчатися у 13 років у майстерні свого батька.

"У ті часи я тінню ходив за старшими ремісниками і вчився, спостерігаючи за їхньою роботою… а потім практикувався по 10 годин на день, ― розповідає Йоширо. ― Це була дійсно виснажлива робота".

Він наполегливо працював над вдосконаленням своїх навичок і не відчував себе справжнім професіоналом, доки у віці 33 років ровесники не нагородили його особливою відзнакою. Це важка наука, але роки практики важать дуже багато. Ця техніка обробки скла, яка виникла в районі Токіо наприкінці періоду Едо, надзвичайно кропітка і потребує певного перфекціонізму, як сама японська культура, що приділяє велику увагу деталям.

Для Йоширо Кобаяши досконалість володіння ремеслом має вирішальне значення для створення високоякісного продукту, а також для повного відчуття задоволення роботою та результатом.

"Я впевнений, що ця філософія особливо впливає на роботу майстрів, ― каже він. ― Найменший рух набуває великого значення. Ось чому вони дуже уважно ставляться до будь-якої роботи. Йдеться про задоволення, яке ремісник отримує від своєї праці".

Незважаючи на щире захоплення ремеслом Едо-Кіріко, яке протягом багатьох років приносило йому величезне задоволення, Йоширо Кобаяши не наполягав на тому, щоб його син перейняв ці вміння, а заохочував його розглядати альтернативні варіанти кар'єри.

Майстри техніки Едо-Кіріко зробили вишукану внутрішню панель салону Lexus LS, яка створює для пасажирів особливо витончену та водночас вражаючу атмосферу.

Проте родинні традиції виявилися сильнішими, і його син Йохей приєднався до сімейного бізнесу. Він втілює в своїй роботі сучасне бачення, але й продовжує працювати в техніці, яку визнавали та вдосконалювали попередні покоління.

"Коли ти вмієш робити щось, що тобі подобається, і заробляєш цим на прожиття, це чудово, ― ділиться Йоширо. ― Я щасливий, що зробив цей вибір".